Попелиця велика персикова (укр.). Тля большая персиковая (рос.). Pterochloroides persicae Choi (lat.).

• КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд рівнокрилі, родина афіди.
• ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: пошкоджує найчастіше персик, а також сливу, аличу, мигдаль, вишню, яблуню, абрикос.
• ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: личинка, імаго.
• ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: личинки й імаго висмоктують сік із кори і гілок, позбавляючи рослини важливих поживних речовин і знижуючи врожайність. Ослаблена рослина не може протистояти різним захворюванням і ризикує загинути. Шкідник залишає цукристі виділення, на яких згодом розвиваються сапрофітні грибки, які також заважають повноцінному розвитку рослини.
• КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: 8-10.
• ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: яйця великими скупченнями, по кілька тисяч штук на корі стовбурів і з нижнього боку скелетних гілок.

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Поширена в степовій зоні України і в Криму.

Імаго. Самка-засновниця — 4.5-5 мм. широко-яйцеподібної форми, сірувато-бура; на тергітах грудей і черевця — по два серединні горби; голова чорна, вусики короткі; хвостик широко-закруглений, трубочки у вигляді усічених конусів. Безкрила партеногенетична самка розміром 3,5-5 мм, грушоподібна, матово-сіра, голова, плями на спині, серединні горби і трубочки чорні, ноги оранжево-жовті. Крилата партеногенетична самка розміром 3,5-4,5 мм, голова і груди чорні, черевце сіро-буре. Самець безкрилий, менший за самок.

Яйце велике, одразу після відкладання руде, пізніше — коричневе, а через 4-5 днів стає блискучо-чорним.

Цикл розвитку однодомний. Личинки відроджуються у квітні. Розвиток личинок залежить від температури повітря і триває від 16 до ЗО днів.

Засновниця відроджує до 80 личинок, партеногенетична самка наступних поколінь дає близько ЗО личинок. Найінтенсивніше розмножується попелиця третього і наступних поколінь. У червні-липні в циклі розвитку з’являються крилаті розселювачки. Перелітаючи на інші дерева, вони дають початок новим колоніям.

Найбільшої чисельності велика персикова попелиця досягає в липні-серпні, її колони всуціль укривають нижній бік великих гілок. Цукристі виділення попелиць стікають на землю, де виділяються на ґрунті темними плямами, на які злітаються оси й інші комахи живитися цим сиропом. Якщо колонію попелиць розчавити, то кора забарвлюється у фіолетовий колір.

У вересні-жовтні в поколінні з’являються самці. Запліднені самки відкладають яйця на корі штамбів та з нижнього боку скелетних гілок і гинуть.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

МЕХАНІЧНІ

В індивідуальному саду можливе механічне знищення шкідників — стовбури й гілки в місцях їх скупчення протирають ганчір’ям.

ХІМІЧНІ

1) Зимуючі яйця знищують ранньовесняним обприскуванням мінерально-масляними препаратами або іх замінниками;

2) Проти личинок і дорослих особин при іх виявленні обробку проводять рекомендованими контактними інсектицидами. Слід обробити препаратами АКГАРА 0,14 кг/га, ЕНЖІО 0,18 л/га.