Листоблішка яблунева

Rate this item
(4 votes)

Листоблішка яблунева (укр.). Яблонная медяница (рос.). Cacopsylla mali Schm. (Psylla mali Fjorst.) (lat.).

  • КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд рівнокрилі, родина листоблішки.
  • ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: монофаг, пошкоджує яблуню.
  • ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: личинка, імаго.
  • ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: личинки й імаго висмоктують сік із бруньок, листя, квітконіжок, пагонів і плодів. Унаслідок висмоктування соків та під дією ферментів слини листя недорозвинене, площа поверхні його буває в 7-10 разів менша за нормальну. Велика кількість виділень клейких цукристих екскрементів, які розпливаються липкою масою, склеюють внутрішні частини бруньок, закупорюють продихи листя; бруньки, квітки і зав’язі обсипаються На забрудненій поверхні розвиваються сапрофітні гриби. У разі суттєвих пошкоджень слабко формуються плодові бруньки під урожай наступного року. На ослаблених деревах узимку підмерзають пагони.
  • КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: 1.
  • ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: яйця на пагонах.
  • УМОВИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА: помірна температура і підвищена відносна вологість повітря навесні. При пізніх весняних заморозках спостерігається істотна загибель личинок.

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Найчисленніша на Поліссі та в північно-західних районах України. Південна межа зони великої шкодочинності проходить по лінії Кам’янець-Подільський, Вінниця, Київ, Харків.

Імаго розміром 2,5-3 мм, одразу після окрилення голубувато-зеленого, пізніше — солом’яно-жовтого кольору; до осені самка стає карміново-червоною; задні ноги стрибальні; вусики 10-членикові, ниткоподібні, закінчуються двома щетинками; дві пари прозорих крил, які в спокійному стані складено у вигляді даху.

Яйце розміром 0,3-0,4 мм, видовжено-овальне, оранжево-жовте, з дрібно-комірчастою структурою, зі стебельцем на притупленому кінці.

Личинка малорухлива, плоска, у першому віці темно-оранжева, пізніше - світло-жовта або світло-коричнева з яскраво-червоними очима. Німфа завдовжки 1,5-1,8 мм, світло-зелена з легким голубим полиском, з широкими криловими зачатками, тіло слабкоопукле.

Навесні відроджені личинки 3-4 доби живляться відкрито, пізніше, по мірі розпускання бруньок, проникають усередину і висмоктують сік з молодих, ще не розгорнутих листків. Надалі присмоктуються до квітконіжок і черешків листків.

Відродження личинок популяції триває 12-15 діб і завершується у фазі «відокремлення бутонів». Личинки розвиваються 29-38 діб. Перед окриленням німфи переходять на спідній бік листків і линяють востаннє. Після окрилення (на 8-13-ту добу після цвітіння яблуні пізньостиглих сортів) розлітаються і до осені живляться на квітках трав’янистої рослинності.

Восени, у серпні-вересні, повертаються на яблуню і після спарювання самки відкладають яйця, занурюючи їхній відросток у тканину кори біля основи плодових бруньок і тріщини гілок. Плодючість — 400-500 яєць.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

ХІМІЧНІ

1) При чисельності яблуневої листоблішки, що перевищує 10-20 яєць на 10 см пагонів, навесні, до розпускання бруньок, при температурі повітря не нижче за +4 °С — обприскування-промивання дерев овіцидами;

2) Проти личинок при чисельності понад. 4- 8 особин на розетку — обробка яблуні інсектицидами. Рано навесні обробити препаратом АКТЕЛЛІК 1,0 л/га, протягом сезону обприскувати препаратами ВЕРТИМЕК 1,0 л/га і ЛІРУМ 1,2 л/га

Read 60 times Last modified on Понеділок, 29 червня 2020 00:33
Login to post comments