Клоп грушевий (укр.). Клоп грушевый (грушевая кружевница) (рос.). Steohanitis ругі F (lat.).

• КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд напівтвердокрилі, родина мереживниці.
• ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: пошкоджує грушу, яблуню, айву звичайну і японську, глід, сливу, абрикос, вишню і персик.
• ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: личинка, імаго.
• ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: личинки й імаго висмоктують сік зі спіднього боку листків. Пошкоджене листя знебарвлюється, забруднюється клейкими екскрементами й линяльними шкірками. У разі істотних пошкоджень листя засихає і опадає, дерева припиняють рости, плоди стають дрібними і часто опадають. Знижується зимостійкість дерев.
• КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: у Лісостепу — 1, на півдні — у Степу України і в Криму дають друге покоління.
• ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: імаго серед опалого листя, в тріщинах кори. Особливо багато їх збирається в садозахисних лісонасадженнях.
• УМОВИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА: шкода, якої завдають клопи, найвідчутніша в посушливі роки.

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго завдовжки 3-3,5 мм, тіло плоске, округле, з гребенеподібним підвищенням посередині, передньогруди з листоподібними виростами по боках; надкрила листоподібно розширені, світлі, з мереживним малюнком; вусики довгі, тонкі, 4-членикові; ноги світло-жовті; очі червоні; у самки є яйцеклад, що складається з двох пилоподібних відростків.

Яйце розміром 0,4 мм, довгасте, колбоподібно вигнуте, сіре, до верхівки дещо загострене.

Личинка завдовжки 0,6-2,3 мм, плоска, довгаста, білувата, з коричневою головою і тонкими довгими шипами по боках тіла.

Із місць зимівлі клопи виходять досить пізно, після розпускання листя в яблуні й груші, з’являючись на деревах на півдні наприкінці квітня — на початку травня, у Лісостепу — в середині травня.

У теплу погоду здатні перелітати на чималі відстані. Додатково живляться, висмоктуючи сік із листя. Зимуючі самки живуть довго, відтак яйця вони відкладають протягом 1,5-2 місяців. Плодючість становить у середньому 200-300 яєць.

Самки відкладають яйця групами по 7-10 штук зі спіднього боку листків і вводячи їх у тканину за допомогою яйцекладу. Ембріональний розвиток триває в Лісостепу 28-35 діб, на півдні — 20-28 діб.

Масове відродження личинок відбувається в Лісостепу в липні, на півдні — в середині червня. Після відродження личинки скупчуються в тісну групу на спідньому боці листка і, залишаючись малорухливими, висмоктують соки. Це місце з часом окреслюється білуватою плямою. Пошкоджене листя знебарвлюється, забруднюється клейкими екскрементами й линяльними шкірками. Личинки розвиваються протягом 20-25 діб і проходять шість віків.

У Лісостепу імаго, що з’явилися, продовжують живитися і з настанням холодів переходять у місця зимівлі. У Степу України і в Криму дають друге покоління, яке розвивається в липні-серпні.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

АГРОТЕХНІЧНІ

Очищення восени кори з наступним спалюванням очисток. Згрібання і спалювання опалого листя. Зяблева оранка й перекопування пристовбурних смуг

ХІМІЧНІ

При чисельності більше як 200 личинок і німф першої генерації та понад 300 личинок другої генерації на 100 листків — обприскування дерев інсектицидами (ЕНЖІО 0,18 л/га).