Кліщ червоний плодовий

Rate this item
(3 votes)

Кліщ червоний плодовий (укр.). Клещ красный плодовый (рос.). Panonychus ulmi Koch (Metatetranychus ulmi Koch.) (lat.).

  • КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд акариформні кліщі, родина павутинні кліщі.
  • ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: поліфаг, шкодить рослинам родини розоцвітих: яблуні, сливі, груші, вишні, персику, абрикосу, мигдалю, троянді, горобині, глоду, терну, шовковиці й іншим. До кормових рослин виду належать родини ільмових, березових, букових, горіхових та інші.
  • ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: імаго, личинка.
  • ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: висмоктування клітинного соку. На пошкоджених листкових пластинках спочатку з’являються світло-жовті плями, розташовані вздовж жилок, незабаром листя набирає тьмяно-сірого кольору, немов припорошене дорожнім пилом. Сильне заселення листків кліщем призводить до втрати до 38 % хлорофілу і зменшення маси одиниці поверхні листків та їхньої площі на 15-37 % порівняно зі здоровими. У пошкоджених листках порушується водний баланс, призупиняється процес фотосинтезу. Рослина послаблюється. Плоди на сильно заселених кліщами деревах розвиваються дрібними. Для дерева кліщі небезпечні в усі періоди розвитку - і в період активного росту, і при формуванні врожа
  • КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: 4-6.
  • ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: яйця на корі гілок, у розвилках гілок і біля основи плодушок. При великій чисельності червоні кліщі помітні неозброєним оком.

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Тіло самки овальне, завдовжки 0,4 мм, забарвлення від світлого до вишнево-червоного з темними плямами. Спинні щетинки голкоподібні, сидять на білих горбках. Самець завдовжки 0,3 мм, тіло видовжене, буро-червоне, звужується до заднього кінця.

Яйце червоне або помаранчеве, діаметром 0,14-0,15 мм. Сферичне, злегка сплющене до полюсів. На зовнішній оболонці тонка радіальна ребристість, на вершині тонка стеблинка.

Личинка розміром 0,17 мм. Одразу після відродження червона, згодом буріє. Має три пари ніг. Німфа розміром 0,2-0,4 мм. Має чотири пари ніг. Колір жовтувато-зелений або червонувато-коричневий.

Весняне відродження личинок спостерігається одночасно з порожевінням бутонів у яблуні при сумі ефективних температур 50-55° С (вище за +8 °С). Масове відродження відбувається при сумі ефективних температур 67-72° С.

Після відродження кліщі переміщуються по гілках і стовбуру на молоде листя і починають живлення. При температурі +15 °С личинка розвивається протягом 2.8 доби, а при +21 °С - 2,5 доби.

Німфа проходить дві стадії розвитку - протонімфи і дейтонімфи. При температурі +15 °С протонімфа розвивається З доби, дейтонімфа — 5. При температурі +2 °С розвиток відбувається за 2,6 і 1.8 доби відповідно.

Перше покоління з’являється в другій половині періоду цвітіння яблуні. Самки, які відкладають зимові яйця, з’являються в липні-серпні.

Постембріональний розвиток першого покоління і відкладання яєць збігаються з другою половиною періоду цвітіння яблуні. Середня тривалість життя самки — 11,9-21,6 доби, максимальна — 39 днів.

Самка відкладає яйця на кору пагонів, у розвилки гілок або біля основи пло-душок уже через 2-4 дні після відродження. За день відкладає 1-2, рідше 3-4 яйця. Загальна плодючість становить 60-90 штук, максимальна — 150. Відкладання зимових яєць триває 2-3 місяці і закінчується тільки глибокої осені при зниженні температури до +8...9 °С. При великій чисельності зимові яйця розташовуються в два-три шари, кора при цьому набирає рожевого відтінку.
При температурі +15 °С ембріон розвивається 15 днів, при +21 °С — 5 днів. Яйця, відкладені восени, зимують.

Повний цикл розвитку завершується при сумі ефективних температур 210 °С, нижній поріг +8 °С. Рухливі стадії шкідника впадають в діапаузу при тривалості світлового дня від 14 годин на півдні до 17 годин на півночі. Перехід до діапаузи викликають погіршені умови живлення, зниження температури і поступове скорочення світлого часу доби в кінці вегетаційного періоду. З опаданням листя і настанням заморозків усі рухомі стадії розвитку кліща гинуть.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

АГРОТЕХНІЧНІ

Очищення штамбів від старої відмерлої кори і побілка їх вапняним розчином восени знищують кліщів у місцях їх зимівлі.

ХІМІЧНІ

1) Велика частина зимуючих шкідників знищується при обприскуванні до розпускання бруньок. Обробка попереджає масове розмноження кліщів у весняний, найшкодочинніший період. Ця обробка не скасовує повторне застосування хімічних препаратів, але дозволяє відкласти обприскування на пізніший період;

2) Личинок, які відродилися з яєць, перезимували і вийшли з місць зимівлі, знищують обробкою в період розпускання бруньок або «відокремлення бутонів». У разі запізнення з обробкою, обприскування можна провести по закінченні цвітіння;

3) При великій заселеності листя і пошкодженні їх у літній період обробки проти інших шкідників і хвороб слід поєднувати зі знищенням кліщів;

4) Кліщі легко утворюють стійкі до акарицидів популяції, тому при хімічних обробках слід передбачати почергове застосування рекомендованих акарицидів з різною діючою речовиною (ВЕРТИМЕК 1,0 л/га, ЛІРУМ 1,2 л/га). Це дозволяє затримати появу популяцій кліщів, стійких до хімічних препаратів.

Read 45 times Last modified on Субота, 27 червня 2020 19:52
Login to post comments