Шовкопряд непарний

Rate this item
(2 votes)

Шовкопряд непарний (укр.)

Шелкопряд непарный (рос.). Lymantria dispar L. (Ocneria dispar L.)  (lat.).

  • ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: поліфаг, пошкоджує понад 300 видів рослин; усі листяні, окремі хвойні і багато чагарників. Попри багатоїдність, віддає перевагу дубу, грабу, тополі і плодовим (яблуні, груші, сливі й абрикосу)
  • ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: личинка
  • ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: скелетування, а потім грубе об’їдання листя. Масова поява гусениць призводить до повного оголення дерев на чималих площах. При масовому розмноженні гусениці непарного шовкопряда повністю об’їдають листя на великих площах насаджень, що часто призводить до засихання дерев. Гусениці з 4-5 яйцекладок (при чисельності 300 яєць у кладці) можуть майже повністю знищити листя 50-60-річного дерева
  • КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: 1
  • ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: гусениці в яйцевих оболонках в яйцекладках, прикритих жовтувато-бурим пушком з черевця самки, на корі в нижній частині стовбура дерева

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Трапляється в Україні повсюдно.
Імаго. Метелик-самка з розмахом крил до 75 мм; черевце товсте, масивне, вкрите густими бурими волосками; крила бруднувато-білі з чорними зигзагоподібними лініями; вусики чорні, слабко-гребінчасті. Розмах крил самця до 45 мм, черевце тонке, вусики бурі, перисті; крила бурувато-сірі з поперечними смугами, задні крила бурі зі світлішою бахромою.
Яйце розміром 0,8-1,3 мм, жовтувате, сплющене.

Личинка. Гусениця завдовжки 50-75 мм, сірувато-бура, волосиста, на тергітах перших п’яти сегментів по дві сині, а на останніх — по дві червоні бородавки, по боках дрібні червонуваті бородавки; голова жовта; у першому і другому віках вкриті довгими волосками з пухирцеподібними здуттями посередині (аерофори), які сприяють перенесенню гусениць вітром, часто на великі відстані.

Лялечка самки завдовжки 37 мм, самця — 18 мм, темно-коричнева, майже чорна, матова, в іржаво-бурих волосках. Гусениці стійкі до низьких температур (-25...30 °С) і перезволоження. Відродження гусениць відбувається
у квітні, під час розпускання бруньок, на ранній формі дуба звичайного. Вихід гусениць розтягнутий і триває 12-15 діб. У прохолодну погоду відроджені гусениці сидять на кладці від кількох годин до доби. Потім мігрують у крону, де протягом 35-50 діб живляться листками. У молодших віках тримаються на найбільш прогрітих сонцем боках крони дерева.
За час розвитку гусениці самців проходять п’ять, самок — шість віків. Приблизно в середині червня вони заляльковуються без кокона, прикріплюючи себе нечисленними павутинними нитками до гілок у кроні, до стовбурів, у тріщинах кори. Фаза триває 12-20 днів.

У Лісостепу літ метеликів починається наприкінці червня. Метелики не живляться. Самки живуть 7-10 діб, самці — до 5 діб. Після спарювання самки весь свій запас яєць відкладають на нижній частині стовбура (іноді на пеньках, камінні, стовпах), укриваючи яйця волосками зі свого черевця, що надає кладці вигляду коричнево-сірих подушечок. Плодючість становить у середньому 300-450 яєць, максимальна перевищує тисячу яєць. Сформовані в яйцевих оболонках гусениці впадають у діапаузу до весни наступного року.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

БІОЛОГІЧНІ

Приваблення в насадження й охорона комахоїдних птахів. Шкідника знищують зозуля, іволга, зяблик, дятел, сойка, синиці та ін.

МЕХАНІЧНІ

Перед відродженням гусениць — накладання на стовбури вище від яйцекладок клейових поясів

ХІМІЧНІ

За наявності 1-2 яйцекладок на дереві — обробка інсектицидами на початку міграції гусениць у крону. Слід обробити препаратом ПРОКЛЕЙМ 0,4 кг/га

Read 14 times Last modified on Субота, 15 серпня 2020 11:00
Login to post comments