Червиця в’їдлива (укр.) 

 Древесница въедливая  (рос.). Zeuzera pyrina L. (lat.).

• КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд лускокрилі, родина червиці
• ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: всі плодові культури, віддає перевагу яблуні, груші, абрикосу, листяним лісовим породам дерев
• ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: личинка
• ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: прогризання ходів у гілках, стовбурі. Ходи, пророблені гусеницями в черешках листків і пагонах, спричинюють їх усихання. Пошкоджені гілки часто обламуються, врожай знижується, в разі істотних пошкоджень дерева засихають
• КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: одне на 2 роки
• ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: гусениці першого і другого років життя в ходах, проточених у деревині

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Трапляється в Україні повсюдно. Особливо шкодочинна в Степовій зоні та в Криму.
Імаго. Метелик великих розмірів. Самець з розмахом крил до 50 мм, самка — 60-65 мм. Передні й задні крила білі, з розкиданими по них синюватими овальними плямами; на спинному боці грудей шість великих темно-синіх плям; черевце товсте, темно-синє, з білими поперечними смугами; у самки закінчується невеликим яйцекладом; ноги синювато-чорні; вусики самки з білуватим пушком; у самця половина вусиків периста.
Яйце розміром 1,2 мм, видовжено-овальне, жовте.

Личинка. Гусениця завдовжки до 60 мм, біла з жовтуватим або рожевуватим відтінком, з чорними горбками, вкритими короткими волосками; голова, потиличний і анальний щитки темно-бурі.
Лялечка завдовжки до ЗО мм, циліндрична, темно-бура, з рогоподібним відростком між очима; кінець черевця з 10 зубчиками.

Після повторної зимівлі, починаючи з другої половини травня, гусениці розширюють вихідний отвір і роблять вертикальний хід, у якому заляльковуються. Масове заляльковування відбувається в червні-липні. Лялечка розвивається 14-18 діб. Перед виходом метелика лялечка висувається з отвору назовні.

Літ починається наприкінці червня — на початку липня і триває до кінця серпня. Метелики активні у вечірні й нічні години. Самка малорухлива, самці активніші. Запліднена самка відкладає яйця групами (по 20-150) на бруньки, пагони, під кору всихаючих гілок, у старі ходи гусениць, просто на ґрунт. Плодючість — до 2000 яєць. Відроджені через 9-12 діб гусениці розповзаються по дереву, часто повисають на павутинках і вітер розносить їх на великі відстані. У цей період відзначається масова їх загибель, особливо у вітряну погоду.

Потрапивши в крону дерев, гусениці вгризаються в черешки листя і молоді пагони, де проточують поздовжні ходи. Вони часто міняють місце свого живлення і поступово, виростаючи, переходять із тонких у товщі гілки. До осені кожна гусениця проточує 3-4 ходи. Після першої зимівлі з квітня і до осені гусениці вгризаються в деревину стовбура, скелетних гілок і проточують одиночний поздовжній хід, спрямований угору. Линяють сім разів. Заселені дерева легко визначити за скупченням екскрементів на ґрунті та за кінцевими пагонами, які в’януть і всихають.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

АГРОТЕХНІЧНІ

Вирізування і спалювання приросту поточного року з характерними ознаками пошкодження — пагони, які в’януть і всихають (липень-вересень). Корчування і спалювання загиблих дерев

ХІМІЧНІ

1) При слабкому заселенні саду шкідником (до 10 % дерев) потрібно знищити гусениць другого року життя в стовбурах і гілках впорскуванням у ходи інсектициду АКТЕЛЛІК 1,0 л/га за допомогою тонкого наконечника, приставленого замість розпилювача до ранцевого обприскувача, або гумової груші. Можна в ходи гусениць заштовхувати ватні тампони, просочені бензином. В обох випадках отвір ходу після введення розчину або тампона замазують глиною

2) Найефективніша обробка дерев інсектицидами в період масового відродження гусениць.
Обприскування інсектицидами: перед цвітінням - слід обробити препаратом АКТЕЛЛІК 1,0 л/га і при появі гусениць яблуневої плодожерки другого покоління обробити препаратом АМПЛІГО 0,3 л/га При цьому частково знищуються і гусениці червиці, які змінюють місце живлення