Хрущ травневий східний

Rate this item
(2 votes)

ХРУЩ ТРАВНЕВИЙ СХІДНИЙ

Хрущ майский восточный (рос.).  Melolontha hippocastani F. (lat.).

  • КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд твердокрилі, родина пластинчатовусі
  • ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: поліфаг, пошкоджує ягідні, овочеві, плодові, декоративні й лісові породи. Улюблені породи хрущів — дуб, береза, клен, тополя, верба, а з плодових - яблуня, слива, черешня
  • ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: личинка, імаго
  • ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: личинка підгризає коріння майже всіх рослин. Імаго об’їдає листя. Найбільше страждають від впливу шкідника розплідники і молоді соснові насадження віком від 10 до 20-25 років. Молоді рослини гинуть, доросліші затримуються в рості
  • КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: одне за 4-5 років
  • ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: личинки різного віку, а також молоді сформовані з осені жуки в ґрунті на глибині 60-200 см
  • УМОВИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА: заселяє пухкі піщані і супіщані ґрунти. На півночі вибирає відкриті місця, на півдні — під пологом лісу

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

В Україні істотної шкоди завдає у східних районах Лісостепу і Полісся.
Імаго. Жук завдовжки 20,5-29 мм, завширшки 10,6-14,6 мм. Зовні дуже схожий на хруща травневого західного, але на кінці черевця відросток пігідія у самця вузький, заокруглений. Забарвлення різне. Найточніша прикмета — форма і колір пігідія: чорний, досить короткий, у самки утворює тільки вузький виступ, у самця на кінці пігідія невелике округле розширення. Статеві відмінності, крім закінчення черевця, полягають ще в зубчастості гомілки передніх ніг у самки та в кількості пластинок вусиків: у самця вони семичленні і десь удвічі довші, ніж у самки, яка має лише 6 пластинок.

Яйце овальне, величиною приблизно З х 2 мм, брудно-біле.

Личинка завдовжки до 65 мм. Голова блискуча, без очок, руда. Тіло С-подібно зігнуте, біле. Вусики з чотирьох члеників, досить довгі, як і ноги. Чотири останні дихальця характерно менші за попередні. Анальний отвір у формі поперечної щілини. На задній частині анального етерніту є дрібні шипики конічної форми (по 25-30 у ряд), вони утворюють два майже паралельні ряди, які зближуються, і виходять передніми кінцями за межі поля, рясно вкритого гачкуватими щетинками. Передній край цього поля доходить до середини задньої частини анального етерніту. Личинки мають три віки, які відрізняються шириною головних капсул (перший вік — 2,5 мм, другий вік — 4 мм, третій вік — 6 мм).
Лялечка відкритого типу, блідо-жовта, завдовжки 25 мм, завширшки 18 мм.

Літ жуків спостерігається з кінця квітня до середини червня, масовий — у травні, однак поодинокі самки трапляються до початку липня. Орієнтир початку льоту — розпускання листя на деревах. Комахи додатково живляться листям дерев і чагарників, самки живляться і в проміжках між відкладанням яєць.
В окремі роки літ триває менше як місяць. Спершу з’являються поодинокі самці, а через 6-7 днів самки. У період масового льоту співвідношення статей рівне, в кінці переважають самки.
Удень жуки зазвичай сидять на деревах і чагарниках, літати починають з настанням сутінків і вночі. Спостерігалися випадки денного льоту. Після спарювання самки йдуть у ґрунт на глибину 10-20 см і відкладають яйця купками по 25-30 штук, а потім знову виходять на поверхню. Там вони живляться і повторно йдуть у ґрунт для відкладання яєць. За два-три прийоми самка відкладає 60-70 яєць і після останньої яйцекладки гине, не виходячи на поверхню ґрунту.

Яйце дозріває 10-14 днів, а личинки відроджуються через 4-6 тижнів.

Личинка першого віку (першого року) живиться гумусом і шкоди не завдає. На зиму вона йде в ґрунт до глибини 60-200 см, а навесні знову наближається до поверхні. Тут вона линяє, переходить у другий вік і живиться вже корінням рослин, завдаючи кормовим рослинам великої шкоди. Перезимувавши вдруге, комаха знову линяє навесні і переходить у третій, найшкодочинніший вік. У цей час личинка здатна пошкоджувати більші корінці. Перезимувавши втретє, при чотирирічній генерації личинка третього віку заляльковується в червні-липні. На півночі ареaлy вона зимує і в четвертий раз, на півдні ареалу такий сповільнений розвиток може спостерігатися на ділянках, які затінені і слабко прогріваються.
Заляльковування проходить через три або чотири зимівлі в червні-липні в ґрунті на глибині 10-30 см. Стадія лялечки триває 1-2 місяці,.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

Перед використанням ділянки слід з’ясувати зараженість ґрунту личинками хруща. З цією метою на пробних майданчиках площею 1/4 м2 розкопують ґрунт і визначають середню кількість личинок хруща на 1 м2. За наявності більше як однієї личинки (в середньому на 1 м2) слід попередньо провести винищувальні заходи з очищення ґрунту від личинок цього шкідника

АГРОТЕХНІЧНІ

Осіннє перекопування і переорювання ділянки. У яблуневих садах рекомендується створювати сливові посадки для відволікання шкідника. Регулярне рихлення міжрядь під час вегетації з вибиранням і знищенням личинок

МЕХАНІЧНІ

Застосування світлових пасток. У разі масового розмноження хруща можна струшувати жуків з дерев на підстелену мішковину, потім знищувати. Робити це треба рано-вранці, поки жуки перебувають у заціпенілому стані

БІОЛОГІЧНІ

Приваблення в лісонасадження й охорона комахоїдних птахів

ХІМІЧНІ

Основні хімічні засоби боротьби з хрущем спрямовано на дорослих особин, та й то вони дієві тільки в період їх масового льоту, тобто застосовані перед і після цвітіння. Слід застосувати препарати ЕНЖІО 0,18 л/га або АКТАРА 0,14 кг/га
Також труднощі дії препаратів на жуків зумовлено тим, що обробку треба проводити вдень, а не вранці чи ввечері, коли отрути найбільш дієві. Проте ці комахи живляться вдень, а ввечері перелітають, тому час обробки краще перенести на день

Read 16 times Last modified on Субота, 15 серпня 2020 09:59
Login to post comments