П’ядун-шовкопряд буросмугастий

Rate this item
(1 Vote)

П’ядун-шовкопряд буросмугастий (укр.)

Пяденица-шелкопряд бурополосая (рос.) Lycia hirtaria Cl. (lat.)

  • КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд лускокрилі, родина п’ядуни
  • ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: поліфаг, шкодить рослинам із 43 родів — усі плодові й лісові породи. Пошкоджує яблуню, грушу, вишню, черешню, сливу, айву, абрикос, персик та інші плодові дерева
  • ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: личинка
  • ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: гусениці молодшого віку спочатку скелетують молоде листя, обплітаючи його павутиною, гусениці старших віків грубо об’їдають листя, часто з’їдаючи його цілком
  • КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: 1
  • ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: лялечки в ґрунті, в земляних колисочках, на глибині 8-15 см або в поверхневому шарі ґрунту, під опалим листям

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 35-52 мм; основне забарвлення крил жовто-сіре або. попелясто-сіре з бурими смужками й чорними серпоподібними плямами між жилками зовнішнього краю крила, по анальному краю вохристо-жовте; бахрома бура; вусики самок ниткоподібні, самців — перисті. Зазвичай самці дещо більші (розмах їхніх крил до 52 мм) і літають набагато краще.

Яйце розміром 0,7 мм, свіжовідкладене — смарагдово-зелене, перед відродженням гусениці  - чорно-синє з металевим блиском.

Личинка. Гусениця, яка завершила свій розвиток, завдовжки 45-50 мм; основний колір тіла має аберації - попелясто-сіру, вохристо-буру, сіро-коричневу або сіро-фіолетову; голова жовто-вохриста, грудні ноги й щитки червоно-коричневі, черевні щитки яскраво-жовті, на спині по дві жовті плями на кожному сегменті, на 11-му сегменті два чорні бородавкоподібні виступи, які мають по світлому волоску.

Лялечка розміром 17-20 мм, темно-коричнева, з великим кремастером, який закінчується товстим роздвоєним відростком.

Виліт метеликів починається рано навесні при середньодобовій температурі повітря +12...15 °С — у першій декаді квітня, у Степу - в березні. Вихід розтягнутий і триває більше місяця, літають з кінця березня до початку червня, активні в сутінках і вночі. Метелики виходять зі сформованою ще з осені статевою продукцією. Самки малорухливі, не літають і після запліднення відкладають яйця по одному або невеликими групами в складках кори біля основи бруньок. Плодючість — 650-850 яєць.

Ембріональний розвиток триває від 10-15 діб до 30-35 діб. Відроджені гусениці дуже рухливі. Живуть окремо. Завершивши розвиток, який триває 30-35 діб, гусениці переходять у місця зимівлі, заляльковуються в земляній колисочці і залишаються до весни наступного року. Заляльковування відбувається з червня по серпень. Діапауза може тривати 2-3 роки, це більш характерно для самців.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

АГРОТЕХНІЧНІ

Осінній обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних колах. Розпушування грунту в період переходу гусениць на заляльковування

ХІМІЧНІ

При чисельності понад 4-6 яєць на 2 м пагонів — обприскування інсектицидами у фенофазі «відокремлення бутонів — рожевий бутон». По льоту метеликів слід застосувати ЛЮФОКС 1,0 л/га, а по відродженню гусені — ПРОКЛЕЙМ 0,4 кг/га

Read 12 times Last modified on Вівторок, 18 серпня 2020 15:36
Login to post comments