Міль яблунева горностаєва

Rate this item
(1 Vote)

Міль яблунева горностаєва (укр.) 

Моль яблонная горностаєвая (рос.)  Hyponomeuta malinellus Zell. (Yponomeuta malinellus Zell.) (lat.)

  • КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд лускокрилі, родина горностаєві молі
  • ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: монофаг, пошкоджує яблуню
  • ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: личинка
  • ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: скелетує листкові пластинки. Оголені гілки вкрито павутиновими гніздами. Здалека дерева, пошкоджені яблуневою горностаєвою міллю, нагадують обпалені вогнем. На таких деревах знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок
  • КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: 1
  • ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: гусениці першого віку під щитками на корі 2-3-річних пагонів

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Розмах крил метелика 17-22 мм; передні крила білі, з 12-16 чорними крапками, розміщеними трьома рядками; задні крила попелясто-сірі, з довгою бахромою.

Яйце розміром 0,3 мм, сплющене, округле, спочатку жовте, згодом бурувато-вишневе.

Личинка. Гусениця завдовжки 15-18 мм, сіра, на спині два поздовжні ряди чорних бородавок із волосинками; грудний і анальний щитки та ноги чорні.

Лялечка завдовжки 12-14 мм, спочатку помаранчево-жовта, пізніше зеленувато-жовта, крилові значки світло-бурі, кремастер темно-бурий з шістьма щетинками. Кокони білі, з’єднані кількома десятками або сотнями в компактні пачки.

Навесні, при досягненні середньодобової температури +12 °С, через 4-5 діб після початку розпускання бруньок яблуні вони виходять з-під щитків і відразу проникають усередину бруньок та під епідерміс молодого листя. Протягом 9-12 діб гусениці живляться в «мінах» епідермісом. Після першого линяння, яке збігається в часі з цвітінням яблуні, гусениці залишають «міни», переходять на поверхню листя, де плетуть павутинні гнізда й скелетують листки. Кожна група гусениць, обгризаючи листя, переміщується від верхівки до основи гілок, обплітаючи їх густою павутиною.

Живлення гусениць з урахуванням часу перебування їх у листкових «мінах», триває 40-45 діб. За цей період вони проходять п’ять віків. Суха й спекотна погода сприяє їхньому розвитку і, навпаки, прохолодна й волога погоду зумовлює підвищену смертність гусениць. Завершивши розвиток, гусениці сповзаються в групи, розміщуються одна біля одної (головою догори) й утворюють кокони, у яких заляльковуються. Через 9-14 діб виходять метелики, які літають у вечірні години. Літ триває 30-40 діб до останньої декади серпня. Через 12-16 діб після виходу метелики спарюються і на четверту-п’яту добу починають відкладати яйця. Плодючість — 90-100 яєць. Самки відкладають яйця групами по 15-30 штук на гладеньку кору 2-3-річних пагонів, розміщуючи їх черепицеподібно і вкриваючи кожну кладку слизом, який після застигання утворює щиток розміром 4-7 мм. Спочатку щиток червонуватий, а через 20-30 діб стає сіро-бурим, близьким за кольором до кори. Через 9-15 діб відроджуються гусениці. Протягом 8-10 діб вони живляться оболонками яєць і шкребуть кору під щитком, після чого впадають у діапаузу до весни наступного року.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

МЕХАНІЧНІ

  • 1) В індивідуальних і невеликих садах знімання щойно утворених павутинних гнізд разом з гусеницями молодших віків і механічне їх знищення.
  • 2) Збирання і знищення гусениць у коконах у павутинних гніздах, якщо шкідник без перешкод розвивався на деревах

БІОЛОГІЧНІ

Після цвітіння можна застосовувати біопрепарати або інгібітори синтезу хітину. По льоту метеликів обробити ЛЮФОКС 1,0 л/га, а по відродженню гусені — ПРОКЛЕЙМ 0,4 кг/га

ХІМІЧНІ

Під час масового виходу гусениць з-під щитків у фазах «відокремлення бутонів — рожевий бутон» — обприскування дерев системними інсектицидами. Обробити препаратом АКТАРА 0,14 кг/га
Економічний поріг шкодочинності до цвітіння становить 0,5-1,0 щиток на 1 м гілки, після цвітіння — 1-2 гнізда на дерево. Слід обробити препаратом ПРОКЛЕЙМ 0,4 кг/га

Read 15 times Last modified on П'ятниця, 04 вересня 2020 14:21
Login to post comments