Міль плодова горностаєва

Rate this item
(1 Vote)

Міль плодова горностаєва (укр.) 

Моль плодовая горностаєвая (рос.) Yponomeuta padellus L. (Yponomeuta padella L.) (lat.)

  • КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд лускокрилі, родина горностаєві молі
  • ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: пошкоджує сливу, аличу, абрикос, вишню, черешню, терен, горобину, рідше яблуню, грушу. Популяції шкідника спостерігаються на вербі, дубі, ясені
  • ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: личинка
  • ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: гусениці не мінують листя, а живуть відкрито, скелетують листкові пластинки на початку розвитку і об’їдають по краю на останніх віках, обплітають гілки густою павутиною. У разі суттєвих пошкоджень знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок.
  • КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: 1
  • ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: гусениці першого віку під щитком

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Поширена в усіх плодових зонах України і далеко за її межами. Великої шкоди завдає в садах Запорізької, Херсонської, Одеської областей та в Криму.

Імаго. Розмах крил метелика 18-22 мм, передні крила білі, з 9-16 чорними крапками, розміщеними трьома неправильними рядами; задні крила попелясто-сірі. Метелик дуже подібний до молі яблуневої горностаєвої, але має сіру, а не білу, бахрому на зовнішньому краю передніх крил.

Яйце розміром 0,3 мм, жовтувате, округле.

Личинка. Гусениця завдовжки 14-16 мм, жовтувато-сіра; голова, грудні ноги чорні.

Лялечка завдовжки 8-11 мм, темно-жовта; голова, крилові зачатки й кремастер чорні. Кокон тонкий, білий, прозорий, крізь нього просвічується лялечка.

Наприкінці квітня гусениці виходять з-під щитків і відразу плетуть павутинні гнізда, з’єднуючи попарно листки, а потім об’їдають їх із країв. Розвиваються протягом 35-45 діб, проходячи п’ять віків. Заляльковуються в павутинному гнізді окремо одна від одної. Лялечки розкидано по всій гілці, де розташовано павутинне гніздо; суцільних жмутів коконів, як міль яблунева горностаєва, не утворюють.

Через 8-10 діб, наприкінці травня — на початку червня, виходять метелики. Літ триває до середини серпня. Через 14-16 діб після виходу метелики спарюються, після чого на п’яту-шосту добу починають відкладати яйця.

Самка відкладає по 15-40 яєць на гладеньку кору тонких гілок і заливає їх слизом, який швидко застигає на повітрі. Плодючість — 80-100 яєць. Через 8-15 діб відроджуються гусениці, впадають у діапаузу і залишаються під волого-непроникним щитком до весни наступного року.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

АГРОТЕХНІЧНІ

Збирання і знищення протягом літа листя, яке опадає, знімання з дерев і спалювання павутинних гнізд із гусеницями й лялечками

ХІМІЧНІ

Обприскування дерев інсектицидами рано навесні (АКТАРА 0,14 кг/га), до розпускання бруньок, перед виходом гусениць з-під щитків, а також у кінці цвітіння дерев, одразу після опадання пелюсток. Слід обробити препаратом ПРОКЛЕЙМ 0,4 кг/га

Read 11 times Last modified on П'ятниця, 04 вересня 2020 14:27
Login to post comments