Листовійка кривовуса смородинова

Rate this item
(1 Vote)

Листовійка кривовуса смородинова (укр.)

Листовертка смородинная (рос.) Pandemis ribeana Hb. (Pandemis cerasana Hb.) (лат.)

  • КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд лускокрилі, родина листовійки
  • ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: личинка
  • ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: пошкоджує ягідники, особливо любить смородину, всі плодові, горобину, терен, глід, шипшину, дуб, березу, липу, клен, тополю, ясен, барбарис, крушину, ліщину, ялину, модрину та ін.
  • ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: Навесні гусениці живляться листочками, які розпускаються, бутонами й квітками, обплітаючи їх пухкою павутиною. Листки складають навпіл уздовж центральної жилки і скелетують їх зсередини. Пошкоджують зав’язі, вигризаючи в них заглиблення.
    Відроджені в червні гусениці скелетують листки, пошкоджують плоди, вигризаючи в них під прикриттям листка, прикріпленого павутинкою, ямки і звивисті заглиблення. Такі пошкодження особливо небезпечні, бо часто спричиняють загнивання плодів. Відроджені гусениці другого покоління, пошкоджуючи листки й плоди, завдають істотної шкоди врожаю пізньостиглих сортів
  • КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: 2
  • ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: гусениці третього віку в щільних шовковистих коконах біля основи бруньок, у тріщинах і під лусочками кори, в розгалуженнях гілок, під сухим листям, прикріпленим павутинкою до гілок

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 16-24 мм (самки — 24 мм, самця — 16 мм.); передні крила вохряно-жовті або світло-коричневі; основа крил, серединка перев’язі і верхні плями коричневі, облямовані бурими лініями; задні крила темно-сірі, з жовтуватим переднім краєм.

Яйце розміром 1,5 мм, жовтувато-зелене, овальне.

Личинка. Гусениця першого віку сіро-зелена, з чорною головою, останнього віку — від жовто-зеленого до бурого кольору, голова жовто-бура, з темними очними й щічними плямами, завдовжки до 22 мм.

Лялечка завдовжки 10-14 мм, світло-коричнева з темнуватою спинкою; кремастер у вигляді неширокої відтягнутої лопаті з вісьмома гачкоподібними щетинками.

При середньодобовій температурі +12 °С у період розпускання бруньок виходять гусениці й починають живитися.

Весняний період живлення триває від 23 до 45 діб. Заляльковуються гусениці в пошкодженому й непошкодженому листі, стягнутому павутиною. Через 11-14 діб починають вилітати метелики, літають з кінця травня до кінця червня, відкладають яйця на листя дерев і кущів. Самка відкладає до 200 яєць. У зв’язку з недружним заляльковуванням виліт метеликів розтягується надовго.

Самки відкладають яйця на верхній бік листків. Плодючість — 200 яєць, найчастіше їх розміщують у двох-чотирьох кладках. Ембріональний розвиток триває 10-12 діб.

Велика частина гусениць третього віку переходить на зимівлю, решта продовжують розвиток, заляльковуються і дають метеликів другого покоління. На зимівлю гусениці переходять наприкінці вересня — на початку жовтня.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

ХІМІЧНІ

Щоб запобігти появі шкідника, треба починати обробляти рослину інсектицидами до її цвітіння. Краще вибрати день, коли температура повітря буде вище за +10 °С, — саме в таку погоду гусениці виходять на поверхню зі своїх укриттів. Економічний поріг шкодочинності — 6-9 гусениць на 100 бруньок; після збирання ягід — 10-12 гусениць (личинок) на 100 листках. Слід обробити препаратом АКТЕЛЛІК 1,0 л/га

Read 11 times Last modified on Середа, 09 вересня 2020 23:14
Login to post comments