Букарка

Rate this item
(6 votes)

Букарка (укр.).

Букарка плодовая (рос.). Coenorrhinus pauxillus Germ. (Neocoenorrhinus pauxillus Germ.) (lat.).

  • КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДНИКА: ряд твердокрилі, родина довгоносики
  • ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ ПОШКОДЖУЮТЬСЯ: пошкоджує яблуню, грушу, рідше айву, вишню, терен, глід, горобину, черемху
  • ШКОДОЧИННА СТАДІЯ: імаго, личинка
  • ТИП ПОШКОДЖЕННЯ: пошкоджує бруньки, бутони, листки плодових дерев. З пошкоджених імаго бруньок розвивається потворне листя. Якщо на одній бруньці живилося кілька жуків, вона буріє і засихає. У бутонах жуки вигризають маточки, тичинки й квітконіжку. Личинки завдають шкоди листю. Іноді личинки переходять на листкову пластинку і живляться паренхімою, утворюючи своєрідні «міни». У разі істотних пошкоджень знижується урожай і зимостійкість дерев
  • КІЛЬКІСТЬ ПОКОЛІНЬ: 1
  • ЗИМУЮЧА СТАДІЯ: статевонезрілі жуки у верхньому шарі ґрунту

МОРФОЛОГІЯ І БІОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ШКІДНИКА

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Жук завдовжки 2,5-3 мм, синій із стальним металевим блиском; надкрила ширші за передньоспинку, вкриті волосинками й поздовжніми крапчастими борозенками; ноги і головотрубка чорні; вусики 11-членикові.

Яйце розміром 0,3 мм, овальне, молочно-біле.

Личинка завдовжки до 3 мм, блідо-жовта, безнога, дещо вигнута, з темно-коричневою головою.

Лялечка розміром 2,5-3 мм, жовтувато-біла.

Жуки виходять на поверхню ґрунту в період набрякання бруньок і починають додаткове живлення спочатку бруньками, потім бутонами й листям. Масова поява жуків припадає на фенофазу «висування бутонів». У прохолодну погоду і вночі жуки ховаються в тріщинах кори. Тривалість життя жуків становить 2-3 місяці. До кінця цвітіння яблуні жуки спарюються. Самка відкладає яйця в черешок або в центральну жилку листка по одному, рідше по два в попередньо вигризену камеру. Закінчивши відкладати яйце, самка вкриває його недогризками з того самого черешка або з центральної жилки. Пошкоджене місце (3-6 мм2) буріє, черешок перегинається і пластинка листка звисає під кутом до черешка. Плодючість — до 100 яєць.
Відроджені через 6-8 діб личинки протягом 25-30 діб живляться тканинами всередині черешка або центральної жилки, заповнюючи вигризений канал бурими екскрементами. Опадання пошкодженого листя починається в третій декаді травня і досягає максимуму в першій половині червня. Закінчивши живлення в опалому листі, личинки переходять у ґрунт і на глибині 8-12 см заляльковуються в овальних колисочках. Заляльковування починається наприкінці червня і триває до середини серпня. На розвиток лялечки потрібно 10-13 діб.
Більшість новоутворених жуків залишається на зимівлю у своїх колисочках у ґрунті і тільки невелике їх число виходить на поверхню в теплі вересневі дні й живиться бруньками. Частина личинок впадає в діапаузу і заляльковується наприкінці літа наступного року.

Чисельність букарки обмежують низька відносна вологість повітря й висока температура, які призводять до швидкого засихання листя і загибелі личинок.

ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ШКІДНИКА

АГРОТЕХНІЧНІ

Збирання і спалювання опалого листя до виходу з нього личинок. Осінній обробіток ґрунту, який порушує нормальні умови зимівлі шкідника.

ХІМІЧНІ

При чисельності понад 40 жуків на одне дерево або при пошкодженні 25 % листків протягом вегетаційного періоду — обробка інсектицидами. Слід обробити препаратами ЕНЖІО 0,18 л/га або АКТАРА 0,14 кг/га

Read 19 times Last modified on Вівторок, 25 серпня 2020 23:39
Login to post comments